Всесвітній день інформування про людей, що мають часткове або тотальне порушення зору.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі понад 285 мільйонів людей мають порушення зору, з них 45 мільйонів тотально незрячі.В Україні точної офіційної статистики щодо кількості людей з порушеннями зору немає, за неофіційними даними — близько 100 тисяч людей, з яких понад 10 тисяч — діти.

Не сліпий, а людина з порушенням зору.

Саме 13 листопада 1745 у Франції народився Валентин Гаюї — відомий педагог, який заснував у Парижі декілька шкіл і підприємств для людей з порушенням зору. Цей день існує не для свята і привітань, а для того, щоб у світі стало більше інформації щодо людей з порушенням зору та їхніх прав.Порушення зору не впливає на інтелект, багато незрячих людей є видатними музикантами, науковцями, митцями, державними діячами та підприємцями.

Порушення зору може бути бути діагностоване при народженні або проявитися у зрілому віці, може бути ускладненням при хворобі або бути наслідком комплексних порушень розвитку. Від порушення зору не застрахований ніхто.

Найкраще, що ми можемо зробити в цей день — дізнатися про нескладні правила комунікації, які допоможуть краще зрозуміти, як спілкуватися з людиною з порушеннями зору:

  1. Не соромтеся запропонувати незрячому допомогу. Доторкніться до руки й запитайте: «Вам допомогти?». Якщо вашу допомогу прийняли, попросіть людину взяти вас під руку і йдіть на пів кроку попереду. Не потрібно хапати її за руку і тягнути за собою. Попереджайте людину про перешкоди: сходи, калюжі або ями. Розповідайте про те, що вас оточує і що відбувається навколо. Якщо допомога не потрібна, не ображайтеся. Можливо, цю ділянку шляху людина знає добре і їй не потрібна ваша допомога, це може тільки зашкодити її орієнтації в просторі.
  2. Завжди звертайтеся безпосередньо до людини, називаючи ім’я, навіть якщо вона вас не бачить, а також називайте всіх присутніх у кімнаті під час розмови. Якщо під час розмови ви відходите, попередьте людину про це.
  3. Цілком нормально вживати слово «дивитися». Для незрячої людини це означає «дивитися руками», тобто відчувати.
  4. Не треба намагатися силоміць посадити людину, підштовхуючи до стільця. Запропонуйте сісти, опишіть, де в кімнаті стоїть стілець, а потім покладіть її руку на спинку стільця.
  5. За столом треба запропонувати безпечне місце, щоб незряча людина не перекинула чайник з окропом, посуд або вазу з квітами. Якщо ви обідаєте разом, розповідайте про те, яку приносять їжу, де її поставили і що є в тарілці. Це допоможе людині самій знайти потрібну страву. Також не варто нічого класти на чужу тарілку, не попередивши про свій намір.
  6. Якщо ви працюєте з незрячою людиною і маєте передати їй інформацію, з’ясуйте, в якій формі людина хоче її отримати: шрифт Брайля, великий шрифт, аудіо. Якщо у вас немає змоги подати інформацію в потрібному форматі, віддайте її в тому вигляді, в якому вона є, це краще, ніж нічого. Коли незряча людина повинна підписати документ, прочитайте його обов’язково повністю. Інвалідність не звільняє людину від відповідальності, обумовленої документом.
  7. Не забирайте без попередження білу тростину, за допомогою якої люди з порушеннями зору орієнтується у просторі.
  8. Спілкуйтесь з людиною, яка має порушення зору так, як ви спілкуєтесь зі знайомими. Основні принципи спілкування між людьми – повага і доброзичливість. Якщо ви зустрінете на своєму шляху людину з порушеннями зору, пам’ятайте, що це така сама людина, як і ви, з тими ж почуттями, думками, турботами.

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *