Світова спільнота відзначає 20 листопада Всесвітній день дитини.

Свято проголошене Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй у 1954 році. Щороку воно святкується 20 листопада як день світового братерства і взаєморозуміння дітей. Як зазначається в документі, кожна дитина має право на освіту, право на здоров’я і належну медичну допомогу, право на ім’я та громадянство. Кожна дитина має право зростати у турботливому родинному середовищі та бути захищеною від жорстокого поводження та насильства.Метою святкування Всесвітнього дня дитини є привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованим на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Цей день покликаний нагадати про крихкість дитинства і дітей, про те, наскільки вони цінні для нас. Звісно ж, сьогодні лунають привітання для всіх дітлахів, а також їхніх батьків!

Міжнародний день логопеда!

14 листопада світ святкує Міжнародний день логопеда — професійне свято представників однієї з найбільш важливих професій.  Фахівці Старокостянтинівського ІРЦ вітають колегу, Стаєнну Тетяну Сергіївну, та вчителів-логопедів міста.  Бажаємо творчого розвитку та професійного натхнення! Нехай джерело ваших знань ніколи не вичерпується, а наповнює серця дітей новими знаннями та вміннями, бажанням жити і творити. Миру і щастя вашому дому! Бажаємо доброго здоров’я, оптимізму та енергії, поваги і підтримки, благополуччя вам і вашим рідним і близьким.

Зі святом, дорогі колеги!!!

Всесвітній день інформування про людей, що мають часткове або тотальне порушення зору.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі понад 285 мільйонів людей мають порушення зору, з них 45 мільйонів тотально незрячі.В Україні точної офіційної статистики щодо кількості людей з порушеннями зору немає, за неофіційними даними — близько 100 тисяч людей, з яких понад 10 тисяч — діти.

Не сліпий, а людина з порушенням зору.

Саме 13 листопада 1745 у Франції народився Валентин Гаюї — відомий педагог, який заснував у Парижі декілька шкіл і підприємств для людей з порушенням зору. Цей день існує не для свята і привітань, а для того, щоб у світі стало більше інформації щодо людей з порушенням зору та їхніх прав.Порушення зору не впливає на інтелект, багато незрячих людей є видатними музикантами, науковцями, митцями, державними діячами та підприємцями.

Порушення зору може бути бути діагностоване при народженні або проявитися у зрілому віці, може бути ускладненням при хворобі або бути наслідком комплексних порушень розвитку. Від порушення зору не застрахований ніхто.

Найкраще, що ми можемо зробити в цей день — дізнатися про нескладні правила комунікації, які допоможуть краще зрозуміти, як спілкуватися з людиною з порушеннями зору:

  1. Не соромтеся запропонувати незрячому допомогу. Доторкніться до руки й запитайте: «Вам допомогти?». Якщо вашу допомогу прийняли, попросіть людину взяти вас під руку і йдіть на пів кроку попереду. Не потрібно хапати її за руку і тягнути за собою. Попереджайте людину про перешкоди: сходи, калюжі або ями. Розповідайте про те, що вас оточує і що відбувається навколо. Якщо допомога не потрібна, не ображайтеся. Можливо, цю ділянку шляху людина знає добре і їй не потрібна ваша допомога, це може тільки зашкодити її орієнтації в просторі.
  2. Завжди звертайтеся безпосередньо до людини, називаючи ім’я, навіть якщо вона вас не бачить, а також називайте всіх присутніх у кімнаті під час розмови. Якщо під час розмови ви відходите, попередьте людину про це.
  3. Цілком нормально вживати слово «дивитися». Для незрячої людини це означає «дивитися руками», тобто відчувати.
  4. Не треба намагатися силоміць посадити людину, підштовхуючи до стільця. Запропонуйте сісти, опишіть, де в кімнаті стоїть стілець, а потім покладіть її руку на спинку стільця.
  5. За столом треба запропонувати безпечне місце, щоб незряча людина не перекинула чайник з окропом, посуд або вазу з квітами. Якщо ви обідаєте разом, розповідайте про те, яку приносять їжу, де її поставили і що є в тарілці. Це допоможе людині самій знайти потрібну страву. Також не варто нічого класти на чужу тарілку, не попередивши про свій намір.
  6. Якщо ви працюєте з незрячою людиною і маєте передати їй інформацію, з’ясуйте, в якій формі людина хоче її отримати: шрифт Брайля, великий шрифт, аудіо. Якщо у вас немає змоги подати інформацію в потрібному форматі, віддайте її в тому вигляді, в якому вона є, це краще, ніж нічого. Коли незряча людина повинна підписати документ, прочитайте його обов’язково повністю. Інвалідність не звільняє людину від відповідальності, обумовленої документом.
  7. Не забирайте без попередження білу тростину, за допомогою якої люди з порушеннями зору орієнтується у просторі.
  8. Спілкуйтесь з людиною, яка має порушення зору так, як ви спілкуєтесь зі знайомими. Основні принципи спілкування між людьми – повага і доброзичливість. Якщо ви зустрінете на своєму шляху людину з порушеннями зору, пам’ятайте, що це така сама людина, як і ви, з тими ж почуттями, думками, турботами.

 

Поради батькам дiтей з порушеннями мовлення

1. Розширюйте коло інтересів дитини. Читайте та розглядайте книжки з яскравими малюнками.

2. У власному мовленні будьте зразком для дитини. Вживайте всі частини мови, емоційно та інтонаційно оформлюйте Ваше мовлення.

3. При спілкуванні з дитиною вводьте елементи новизни, пояснюючи незнайомі терміни, слова етикету, варіанти словозміни та словотворення.

4. Не дозволяйте собі в присутності дитини ігнорувати звертання іншого дорослого.

5. Не можна глузувати з дитини, яка має порушеннямовлення та перекривляти її.

6. Не можна карати дитину за те, що вона не в змозі виконати ваше завдання стосовно мовлення. Під час спілкування з дитиною, використовуйте до обраної теми предмети, малюнки, атрибути, що відтворюють певні дії, складаються в сюжетну розповідь.

7. Зважаючи на можливості своєї дитини, постійно задіюйте її досвід і виводьте на рівень порівнянь, аналогій, узагальнень, ототожнення, встановлення взаємозв’язків між предметами. При спілкуванні робіть паузи для відповіді дитини, навіть якщо вона ще не говорить – це правило діалогу.

8. Купуйте та пропонуйте дитині іграшки, які впливають на всебічний розвиток .

9. Вчіть дитину спілкуватися, гратися з іншими дітьми. Хваліть дитину за її намагання говорити. Уважно слухайте її, якщо вона розповідає про свої справи. Дитина потребує визнання своїх мовленнєвих успіхів та схвалення їх усмішкою, дотиком, обіймами, оплесками, приємними словами. Не скупіться на такі прояви почуттів.

10. Розвивайте у дитини дрібну моторику пальчиків. Багато малюйте, займайтеся ліпленням, розвивайте і збагачуйте емоційний світ дитини.

«Що таке аутизм»


Спільний культурно-мистецький проєкт ТОВ «РРП Груп» та Українського Культурного фонду «Інформаційна компанія»


На виконання листа Директорату дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України  від 20.10.2020 №6/1270-20 інклюзивно-ресурсний центр просить долучитися до проєкту «Інформаційна кампанія «Що таке аутизм», мета якого – збільшення обізнаності усіх верств населення, зокрема школярів, щодо проблем аутизму, особливостей соціалізації людей з розладами аутистичного спектра, формування толерантного ставлення до таких людей.

Ролики викладені на сайті компанії https://ivoryfilms.tv/roboti/sotsialni-roliki/ та на YouTube каналі компанії IVORYfilms.

День української писемності і мови

9 листопада відзначається День української писемності і мови, а ми не залишаємось осторонь і наводимо декілька цікавинок про солов’їну.

1. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.

2. За оцінками довідників Ethnologue та Encarta українська мова посідає 28 місце у списку мов за кількістю носіїв. Кількість людей, які розмовляють українською, становить близько 45 мільйонів.

3. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.

4. Вчений В. Кобилюх довів, що українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше.

5. Офіційно вважається, що після видання трьох перших частин «Енеїди» Івана Котляревського вважають зачинателем нової української мови, котра була прирівняна до літературної мови у 1798 році.

6. Тараса Шевченка вважають основоположником сучасної української літературної мови, який відібрав з народної мовної скарбниці багаті лексико-фразеологічні шари, відшліфував орфографічні й граматичні норми, поєднав її різнотипні стильові засоби (книжні, фольклорні, іншомовні елементи).

7. Українська мова – одна з наймилозвучніших мов світу. 1934 року в Парижі на лінгвістичному конгресі провідні фахівці визнали українську мову третьою з-поміж усіх мов (після французької та фарсі) за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, величезними словотвірними можливостями, синтаксичною гнучкістю. На аналогічному форумі мовознавців у Швейцарії, де головними критеріями оцінки були евфонічна система мови, її мелодійність і милозвучність, українську мову було названо другою після італійської.

8. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».

9. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.

10. В українській мові дві букви «г». В українському алфавіті існує два варіанти букви «г». Знак, відповідний російській букві Гг, означає «південноруське хе». Знак у вигляді літери Ґґ означає «звичайне російське ге» (зустрічається виключно в запозичених словах). Букву Ґґ почали масово використовувати тільки в дев’яності роки.

11. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.

12. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).

13. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). На відміну від інших східнослов’янських мов, в українській мові є кличний відмінок. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).

14. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду: теля, кошеня, жабеня.

15. В українській мові є безліч синонімів. Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.

16. Перший український «Буквар» видав у 1574 року у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник, котрий знайшли в Римі 1927 року. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.

17. Найчастіше з українських творів перекладався «Заповіт»  Т. Г. Шевченка: 147 мовами народів світу.

18. Найдовша скоромовка українською мовою – 724 слова! Вона увібрала у себе понад 70 українських скоромовок. Автор і виконавиця Анастасія Смєхова.

19. З лексичної сторони найбільш схожою до української мови є білоруська на 84%, наступна польська 70% і потім словацька мова 68%. З російською мовою всього 62% спільної лексики.

20. Українська дуже тісно пов’язана зі старослов’янською — спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян, так само як санскрит, є мовою, найближчою до спільної мови перших індоєвропейців (арійців). До речі, в українській мові є багато слів, які майже ідентичні словам у санскриті: «повітря», «кохати», «кінь», «дерево», «вогонь».

Участь у навчально-практичному семінарі

Директор Олена Голюк взяла участь у чотириденному Всеукраїнському навчально-практичному семінарі «Навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами: сучасні підходи» у м.Києві.  

Цікавий, змістовний та повчальний семінар проведений ГО «НТІ «Інститут соціальної політики» спільно з кафедрою ортопедагогіки, ортопсихології та реабілітології факультету спеціальної та інклюзивної освіти Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова.

ЛОГОПЕДИЧНИЙ ТРЕНІНГ

Фахівцями інклюзивно-ресурсного центру проведено логопедичний тренінг з вчителями-логопедами дошкільного навчального закладу №8 «Калинонька» з розвитку комунікативної діяльності дітей з мовленнєвими порушеннями

22 жовтня відзначається Всесвітній день людей з вадами мовлення!

Порушення мовлення – збірний термін для позначення відхилень від норми, прийнятої в певному мовному середовищі, які повністю чи частково заважають мовленнєвому спілкуванню й обмежують можливості соціальної адаптації людини.

Усі мовленнєві порушення потребують тривалої логопедичної допомоги. В умовах навчання дітей з особливими освітніми потребами з порушеннями мовлення робота логопеда є вкрай важливою. Для забезпечення різностороннього розвитку дітей , в роботу варто включати комплекси завдань, спрямованих на розвиток когнітивних процесів: пам’яті, уваги, мислення, уяви й передумов їх розвитку, формування дрібної моторики, зорово-просторового та слухового гнозису, пізнавальної, креативної активності, мотиваційної сфери. Особливу увагу приділяють розвитку пізнавальної усвідомленої діяльності, умінню контролювати свої дії та досягати потрібного результату; розвитку довільної уваги, комунікативно-мовленнєвої активності, організації мовленнєвої поведінки.

Нижче наведено кілька рекомендацій педагогам при роботі з дітьми з порушеннями мовлення:

  • Якщо ви помітили, що у вашому класі є дитина з подібними особливостями, проконсультуйтесь з учителями (вихователями), які працювали із цією дитиною в попередні роки.
  • Зверніться по допомогу до психолога й логопеда, поговоріть з батьками цієї дитини. Виконуйте всі рекомендації фахівців.
  • Технології корекційної допомоги і вибір необхідних засобів для успішного навчання дитини у класі будуть залежати від складу команди, яку ви організуєте.
  • Питайте учня про труднощі, з якими він зустрічається під час сприймання, опрацювання та застосування інформації (нового навчального матеріалу). З’ясуйте, яку інформацію дитина не сприймає.
  • Використовуйте альтернативні способи представлення навчального матеріалу – поясніть усно, якщо учень має труднощі з читанням, дайте інформацію в письмовій формі, якщо учень не сприймає її на слух тощо.
  • Виконуйте всі рекомендації логопеда, інших фахівців,а також батьків щодо спеціальних вправ та адаптації навчального матеріалу для конкретного учня.
  • Дізнайтеся про можливості використання спеціальних комп’ютерних програм (наприклад, перетворення друкованого тексту на аудіовідтворення), інших технічних засобів у процесі навчання відповідно до особливостей конкретного учня.